УРОК зо
Тема: ЧИСЛОВІ ВИРАЗИ
Мета:
- навчальна: домогтися засвоєння означення числового виразу; сформувати вміння читати та складати числові вирази; удосконалити
вміння знаходити їх значення;
- розвивальна: формувати вміння правильно і чітко виражати свої думки;
- виховна: виховувати
відповідальне ставлення до навчання.
Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ
ЕТАП
Учитель перевіряє готовність учнів до уроку, налаштовує їх на роботу.
II. ПЕРЕВІРКА
ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Оскільки домашнє завдання попереднього уроку полягало в самостійному
проведенні аналізу контрольної роботи, то на цьому етапі уроку достатньо
розглянути найскладніші моменти контрольної роботи і зібрати зошити з аналізом
контрольної роботи для перевірки. За необхідності можна роздати учням
індивідуальні завдання на відпрацювання контрольних моментів.
III. ФОРМУЛЮВАННЯ МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
Учитель пропонує учням задачу:
Першого дня туристи рухались пішки 5 год зі швидкістю 4 км/год, а другого
— пливли човном 6 год зі швидкістю 12 км/год. Яку відстань подолали туристи за
ці два дні?
У ході обговорення розв'язання цієї задачі вчитель підводить учнів до
висновку, що оформити розв'язання цієї задачі можна двома способами: кожну
невідому величину знаходити окремою дією або записати числовий вираз, значення
якого буде відповіддю на запитання задачі.
Після цього вчитель
пропонує учням відповісти на запитання: що називають числовим виразом?
Поняття числового виразу учням відомо з попередніх класів, але вони
використовували його на інтуїтивному рівні, без строгого означення. Тому
завдання уроку: засвоїти означення числового виразу, навчитись читати та
складати числові вирази, удосконалити вміння знаходити значення числових
виразів.
IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ
ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Математичний міні-диктант:
1) Запишіть
за допомогою чисел і знаків арифметичних дій:
а) суму
чисел 28 і 13;
б) різницю
чисел 112 і 65;
в) добуток
чисел 19 і 57;
г) частку чисел 120 і 43.
2) Укажіть
порядок дій у виразі:
а) 23 5 + 36:9; б) (15 + 79) 65; в) 34:2 + 19; г) 52 + 16 3.
V. ЗАСВОЄННЯ
ЗНАНЬ
Цей етап уроку можна провести у вигляді бесіди за поданим планом.
Обговорення кожного пункту плану доречно ілюструвати прикладами.
1.
Означення числового виразу
Можливо, на етапі формулювання мети і завдань уроку на запитання «Що
називають числовим виразом?» хтось із учнів надав правильну або близьку до
правильної відповідь. Тоді можна просто повторити або скорегувати означення,
сформульоване учнями. В іншому випадку можна записати декілька прикладів
числових виразів і ще раз запропонувати учням спробувати самостійно сформулювати
означення числового виразу. Для цього можна ставити навідні запитання: що
спільного у всіх цих записів, що їх об'єднує тощо.
Після того як буде остаточно сформульоване означення числового виразу,
слід зауважити, що записи, які складаються з одного числа або тільки двох чисел
і одного знаку арифметичної дії, також називають числовими виразами.
2. Знаходження
значення числового виразу
Слід наголосити, що якщо числовий вираз має значення, то, по-перше, це
обов'язково число, по-друге, таке число тільки одне. Наприклад, значення
числового виразу 25-2 + 99:11 дорівнює числу 59, і тільки йому.
Розуміння цього факту важливе ще й тому, що на наступному уроці учні
вивчатимуть буквені вирази, значення яких залежить від значення змінної.
Можна пригадати, що
числовий вираз не має значення в тому випадку, якщо є ділення на нуль,
наприклад, 35: (2 • 3 - б).
3. Читання і запис
числових виразів
Уже з
п'ятого класу слід привчати учнів читати вирази, використовуючи назви дій.
Можна ознайомити учнів з деякими правилами читання числових виразів: 1)Під час
читання виразів назви знаків арифметичних дій замінюють назвами дій.
Наприклад, вираз «12 + 9 » читають не як «12 плюс 9», а як «сума 12 і 9».
2) Якщо у виразі декілька дій, то
починають читати з тієї дії, яку під час обчислення значення виразу виконують
останньою. Наприклад, вираз «13-4 + 48:6» починають читати зі слова «сума»,
оскільки додавання — остання дія, яку виконують під час обчислення значення
цього виразу.
Коли учні зрозуміють, як потрібно читати числові вирази, вони зможуть
виконувати обернену дію, тобто записувати числові вирази, які складаються
більше ніж з однієї дії.
Можна
навести приклад, який має переконати учнів у тому, що під час читання виразів
назви знаків арифметичних дій потрібно замінювати назвами дій.
Приклад. Чому
дорівнює «два плюс три помножити на шість»?
За такого
читання виразу не зрозуміло, це
(2 + 3) 6 = 30 чи 2 + 3 6 = 20.
Після цього доцільно запропонувати учням прочитати ці вирази,
дотримуючись наведених правил.
VI. ФОРМУВАННЯ
ВМІНЬ
1.
Виконання усних вправ
1)Прочитайте вирази,
використовуючи терміни «сума», «різниця», «добуток», «частка»: а) 38 + 59; б)
189-95; в) 27 14; г) 90:15; д) 23 5 + 56;
е) 16-7-14-9; ж) 28-4 + 56:14; з) (37 + 29)-(85-4б).
2) Знайдіть
значення виразу:
а) 4 + 16:4; б) 49-49:7; в) 5 + 52; г) 13 2 + 8.
3) Які з
наведених числових виразів не мають значення:
а) 39:(9 - 32); б) 45:(3 9-25); в) 60:(48-16-3); г) 100:(43-64)?
4) Купили 12
ложок за ціною ЗО грн за штуку і 8 виделок за ціною
40 грн за штуку. Який зміст мають вирази:
40 грн за штуку. Який зміст мають вирази:
а) 12 ЗО; б) 8 40; в) 12-8; г)
40-30; д) 12-30 + 8-40; е) 12 30-8-40?
2. Виконання письмових вправ
1) Знайдіть
значення виразу:
а) 33 27-189; б) (75:5 + 38 2):7.
2) Порівняйте значення виразів:
а) 36:9 + 18 3 і 11 9-120:3; б) 6545:5 + 121 і 101 3-4.
3) Складіть
числовий вираз та знайдіть його значення:
а) різниця
добутку чисел 52 і 23 та числа 77;
б) сума
частки чисел 192 і 32 та числа 8;
в) частка
суми чисел 302 і 157 та числа 153;
г) добуток
суми чисел 13 І15 та різниці чисел 319 і 273.
4) Складіть
вираз для розв'язання задачі:
а) Потяг
складається з 10 плацкартних вагонів і 8 купейних.
У кожному плацкартному вагоні 54 місця, а в кожному купей-
ному — 36 місць. Скільки пасажирів їдуть цим потягом, якщо
всі квитки продано?
У кожному плацкартному вагоні 54 місця, а в кожному купей-
ному — 36 місць. Скільки пасажирів їдуть цим потягом, якщо
всі квитки продано?
б) Степан
ішов зі швидкістю 5 км/год, а Богдан — зі швидкістю
4 км/год. На скільки на шлях, що дорівнює 20 км, Богдан ви-
тратив часу більше, ніж Степан?
4 км/год. На скільки на шлях, що дорівнює 20 км, Богдан ви-
тратив часу більше, ніж Степан?
5) На склад
привезли 36 великих і 25 маленьких ящиків з цукер-
ками. У кожному маленькому ящику було по 9 кг цукерок,
а в кожному великому — вдвічі більше. Складіть вираз для
обчислення маси всіх привезених цукерок. Знайдіть значення
цього виразу.
ками. У кожному маленькому ящику було по 9 кг цукерок,
а в кожному великому — вдвічі більше. Складіть вираз для
обчислення маси всіх привезених цукерок. Знайдіть значення
цього виразу.
VII. ПІДСУМКИ
УРОКУ
Фронтальне опитування
1) Що називають числовим виразом? Наведіть приклади числових виразів.
2) Що означає знайти значення числового виразу? Скільки значень може мати
числовий вираз?
3) Наведіть приклад виразу, який не має значення.
4) Прочитайте вираз:
а) 25 13 + (78-14); б) 56:14 + 23 (17-8).
VIII. ДОМАШНЄ
ЗАВДАННЯ
1. Повторіть теоретичний матеріал за відповідним параграфом підручника.
2. Виконайте вправи.
1) Знайдіть
значення виразу:
а) (5545 + 48 35): 85; б) (38 29 + 5139): 79;
в) (83-250-14918):54.
2) Складіть числовий вираз і знайдіть його значення:
а) сума
добутку чисел 49 і 23 та частки чисел 3914 і 38;
б) різниця
частки чисел 545 454 і 27 та добутку чисел 91 і 62.
3) Складіть
вираз для розв'язання задачі:
а) 3 одного
гектара пшениці збирають 36 ц пшениці. Скільки
центнерів пшениці зберуть з трьох полів, площі яких станов-
лять 483 га, 627 га і 875 га?
центнерів пшениці зберуть з трьох полів, площі яких станов-
лять 483 га, 627 га і 875 га?
б) До
магазину привезли 26 ящиків яблук по 8 кг у кожному і 18
ящиків груш по 7 кг у кожному. На скільки кілограмів більше
привезли яблук, ніж груш?
ящиків груш по 7 кг у кожному. На скільки кілограмів більше
привезли яблук, ніж груш?
4)* Розставте у виразі
1395:45-10
170-140:10 = 1
дужки
так, щоб дістати правильну рівність.
(Відповідь. (1395:45) -10• (170 -140): 10 = 1.)
Немає коментарів:
Дописати коментар